coolreferat.com.ua сторінка 1сторінка 2


1. Характерні риси сучасного етапу розвитку світ. госп-ва.

1. Глав.тенденціей мір.екон. явл-ся Постиндустриализация (переважання послуг в произове та споживанні, вис.уровень освіти, нове ставлення до праці, підвищений-е увага до окруж. середовищі, гуманізація (соціалізація) ек-ки, інформатизація заг-ва, відродження малого бізнесу. Веде до глуб.ізмененіям в мір.хоз-ве (зрад-ся структура произова і потреб-я ВВП за рахунок збільшення частки послуг. 2. Склад відстаючих і лідір.по рівню розвитку країн змінюється. Слідом за Японією в число розв. країн увійшли Ю.Корея, Сінгапур і Тайвань.Скоро можливо й інші нові індустр.страни 3.Інтернаціоналізація госп. життя -ізмер-ся рядом показників: експортна квота, частка ін.товаров на внутр.ринке, обсяг експорту тов. послуг на душу населення, ставлення іностр.капіт-влож. до ВВП країни, їх частка в її ежегод.інвестіц, частка раб.сіли в общ.чісле зайнятих, частка іностр.патентов і ліцензій в общ.чіслезарегістрір.в країні пат.і лиценз. Зростання рівня интернац-ції определ-ся деят-ю ТНК -все більше перетворює мір.хоз-ть в єдиний ринок тов. послуг, раб.сіли, капіталу-такий процес назив-ють глобалізацією, кот.в сущ-ти явл- ся більш високою стадією інтерн-ції. 4. Хоча на протяж.больш.часті 20ст гос.регулір.ек-ки посилювалося, в послед.десятілетія преоблад.тенденція до її дерегуляції (лібералізації).Разліч.внутр.і внешнеекон.лібаралізацію (внешнеек.лібер-я почала змінювати зовнішньоекономічної .протекціонізм як головне направл-е під внешнеек.деят-ти в розвинених країнах ще в 50-60, в ост.группах країн-позже.В рез-ті ек-ка больш-ва країн превращ-ся у все більш відкриту, характериз -ся значіт.большімі темпами зростання по порівняй-ю із закритою).


2.Осн.прічіни і прояви глобалізації современ.мір. ек-ки.

Глоб-ція стала важ.реальним аспектом современ.мір.сістеми, однією з наіб.вліят.сіл, определ-х подальший хід розвитку нашої планети (затраг-ет всі області обществ.жизни-эк-ку,политику,соц.сферу,культуру,экологию,безоп-ть). Причины: 1. Технологічний прогрес -прівел до рез.сокращ.транспортних і коммунікац.іздержек, значіт.сніж.затрат на обробку, зберігання і использ-е інф-ціі.Інформац.обслужіваніе безпосереднім-але пов'язано з успіхами в електроніці-создание електр.почти , Інтернету. 2. Лібералізація торгівлі та др.форми економіч.лібераліз. (зробили мір.торговлю більш вільною-знижені тарифи, усунені бар'єри в торгівлі товарами і послугами), 3. феномер транснаціоналізації (определ.доля произова, споживання, експорту , імпорту та доходу країни залежить від рішень междунар.центров за межами даного гос-ва-провідні сили-ТНК-явл-ся одноврем-а й результатом і діючими особами транснац-ції. 4. Досягнення глоб. однодумності в оцінці риноч.ек- ки і сіст.своб.торговлі (політіч.і економіч.преобразованія Центр. Вост.Европи, розпад СРСР) .Право-ва цих країн сконцентр.вніманіе на 3 умовах переходу до рынку-стабилизац.макроэк-ки,либерализац.цен,приватизац.гос.предприятий.+формир.рыноч.инст-тов,развитие конкур-ції. 5. Особливості культур.развітія - тенденц.формір-я глобалізованих однорідних ЗМІ, мистецтва, культури, повсюдне исп-е англ.яз.в кач-ве всеобщ.ср-ва спілкування. Прояви: 1. Чрезвич.вис .темпи зростання прямих іностр.інвестіцій-грають ключ.роль в трансферт технологій, образів-ванні глоб.предпр-й, 2. Вплив на технологіч.інноваціі-нов.технологіі явл-ся однією з двіж.сіл глоб-ції, вона посилюючи конкур-цію стімул.іх дальн.развітіе і разпростр-е. 3. Зростання торгівлі послугами (фін, юридич, управленч, информац), кіт превращ-ся в осн.фактор межд.торгових отнош-й. 4. взамодействия і взаімозавіс- ть нац.економік - нац.развітіе стан-ся все більш багатостороннім і разноплановим.5-Кілька провідних країн контролюють частину произова і потребл-я, навіть не вдаючись до політіч.і економіч.давленію, їх внутр.пріорітети і ціннісних. орієнтири наклад.отпечаток на всі крупн.сфери інтернаціоналізму.

3. Осн.тіпи країн у современ. світ. ек-ці.

Всі країни можна умовно поділити на три групи. У міжнародній практиці всі країни світу підрозділяються на три основні групи: розвинені країни з ринковою економікою, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються. Така розбивка на групи була обрана для зручності аналізу в ЕКОСОР (Економічній і соціальній раді ООН)

Група розвинених країн з ринковою економікою включає 23 країни. Вона підрозділяється далі для цілей аналізу на частково співпадаючі класифікаційні підгрупи найбільших промислово розвинутих країн, (характеризуються високим ступенем екон. Розвитку, соціальної та політичної стабільністю) куди входять сім країн з найбільшими обсягами валового внутрішнього продукту (ВВП)

у групі розвинених країн з ринковою економікою (РСРЕ). Це - Німеччина, Італія, Канада, Великобританія, США, Франція і Японія;

Європейський союз - ЄС (Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Великобританія, Франція, Швеція, Фінляндія і Австрія);

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ): Австрія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Швеція; Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди та Люксембург); Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА): США, Канада, Мексика.

Група країн з перехідною економікою підрозділяється на країни Східної Європи, до яких відносяться Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехія, Словаччина і нові держави, що виникли після розпаду СРСР: Росія, Україна, Білорусія, Казахстан, Узбекистан, Киргизія, Туркменія, Таджикистан, Вірменія, Молдова, Азербайджан, Грузія, Латвія, Литва та Естонія, а також нові країни, що виникли після розвалу Югославії.

Дана група країн з середини 80-х років опинилася в центрі унікальних історичних перетворень практично у всіх галузях суспільно-політичної

4. Нерівномірність розвитку країн і регіонів в совр.мір.ек-ке

Нерівний-ть разв-я нач-сь з промиш.революціі 19в. Сущ-ет 2 нерівні .: 1.нер.между развіт.і развів.странамі. 2.нер.между розвиненими країнами. 1. Ціле столенія (з сер.19в. По сер.20в.) Происх. поглиблення розриву між розв. і развів.странамі. У 2й пол.20в. - Скорочення розриву засчет високий. темпів зростання примушує-ти Китаю та развів.стран. Перевага в бік развів.стран. Общ.рост темпів пром-ти в більшості развів.стран. Між развів.странамі розрив скоротився. 2. Суперництво 3 гл.центров.сіл: США, Зап.Евр., Японія. Яп. виходить із застою ек.роста. США- резк.ривок в ек.развітіі - лідер. Зап.Евр. - Проміжна позиція. Ек-ка повільно разв-лась засчет кризи соц.рин.хоз-ва. Нерав-ть засчет особливості механізму розвитку кожної країни. Погіршилося становище слаборазв.стран - ек.застой без поліпшення ек.положенія. У країнах з перехідною ек-кою (Росія) в нач.70х відбулося погіршення ек.положенія. У 90х - різке погіршення связ.с переходом до рин.ек.сістеме.

Важливою особливістю світової економіки є нерівномірність її розвитку не тільки між країнами, їх різними групами та географічними регіонами, а й за часовими періодами. Протягом майже півстолітнього періоду швидкість розвитку світової економіки істотно змінювалася. Можна розділити весь 46-річний період на 2 рівних за тривалістю періоду - до 1973 р (до початку підвищення цін на нафту, найважчого післявоєнної кризи, масштабної лібералізації фінансових ринків) і після. Істотне уповільнення темпів економічного зростання в другій половині післявоєнного періоду є характерною особливістю практично всіх регіонів світу і груп країн. Відмінності полягають лише в масштабах цього уповільнення. Майже єдиним, але дуже важливим винятком з цього "майже загального світового правила" стало прискорення економічного зростання КНР. Після 1973 суттєво зросли темпи економічного зростання в регіонах і країнах, найбільш залежних від імпорту енергоносіїв (Латинська Америка, Азія, КНР), в той час як в регіонах і країнах, малоуразливого від зовнішніх поставок енергоносіїв (Північна Америка, Європа, колишні соціалістичні країни, СРСР), темпи економічного зростання різко скоротилися, а в країнах-енергоекспортерах навіть стали негативними.


5. Інтеграційні процеси в совр.мір.ек-ке

Міжнародна ек.інтеграція - процес зрощення економік сусідніх країн в єдиних хоз.комплекс на основі глибоких і устойч.ек.связей між їхніми компаніями. Інтеграційне об'єднання - хоз.группіровка, створена для регулир-я інтеграц.процессов між її країнами-учасницями.

Протягом більшої частини ХХ ст. державне регулювання економіки посилювалося, в останні десятиліття переважає тенденція до дерегуляції (лібералізації). Розрізняють внутрішньо- і внешнеек.лібералізацію. Остання почала змінювати внешнеек.протекціонезм як головне напреленіе 50-60 рр. У результаті ек-ки більшості країн світу перетворюються у все більш відкриті, що характеризуються більш високими темпами ек.роста по срав. із закритими ек-ками.

Осн.форми межд.ек.інтеграціі: зона вільної торгівлі, тамож.союз, ек.і валютн.союз. Межд.ек.інтеграц.процесси все більшою мірою визна-ся не чисто торговими зв'язками, а долгосрочн.сотруд-вом отд.фірм, предже все входять до системи разл.ТНК. У світовому госп-ві виділяються регіони, де процеси ек.інтеграціі наиболе виражені: Зап.Европе., Североамер. та Азіатсько-Тихоокеанському. Найбільш зріло формою ек.інтеграціі явл. ЄС, що сформувався на основі цілого ряду договорів і согл. В рамках ЄС не тільки скасовані бар'єри на шляху руху товарів, послуг, капіталу, раб.сіли, але і створюється ек., Валютний та політ.союз. Реалізація прийнятого в 1987 р Єдиного европ.акта предусматр. також створення в Зап.Европе єдиного европ.ек.пространства, в кіт. увійдуть і ін. европ.страни. ЄС - Євросоюз, з 1ноя93г. - Об'єднання трьох більш ранніх регіональн.організацій, сущ. аж з 1951 р Цілі: поглиблене інтеграц.развітіе, перехід від нижчих форм (зона собод.торговлі. тамож.союз, спільний ринок) до вищих (ек. і валютн.союз), збільшення числа учасників.

Інтеграція в СНД спирається таких об'ектівн.фактори, як сформовані у минулому розподіл праці, технологіч.взаімосвязь, елементи общ.культурно-цівілізов.пространства. Гл.препятствія інтеграції: побоювання в країнах-членах СНД обмежити свій суверенітет, ек.трудності, незавершеність будівництва нов.соц.-ек.сістеми. СНД - 1991 р .: Росія, Україна, Білорусія + всі бивш.советск.республікі крім прибалтійських . Мета: механізм «цівілізоанного розлучення». У Статуті: сприяти зближенню в ек., Політ., Гуманітар.областах, постач. і розвивати контакти і сотр-во між людьми, гос.інстітутамі та підприємствами. СНД відкрита для вступу др.стран.


6. Роль ТНК у розвитку современ. світ. ек-ки.

Створення транснаціональних корпорацій (ТНК)

Ділова активність ТНК здійснюється шляхом утворення дочірніх компаній у різних країнах. ТНК є активним учасником МРТ і сприяє його розвитку

Вони здійснюють динамічну політику в галузі капіталовкладень і науково-дослідних робіт, виробництва і торгівлі в контінентальномеждународном масштабі.

Негативний момент:

Монополісти не терплять конкурентів - скуповують нові відкриття і тримають їх, гальмують НТ прогрес. Використання дешевої сировини і дешевої раб сили, ведуть нечесну конкурентну конкурентну боротьбу.

Метод боротьби - антимонопольне законодавство


7. Міжнарод. ринок капіталів: осн. форми руху капіталу у світовій економіці.

Тенденції вивозу і ввозу капіталу

Активний рух капіталу являє собою процес вилучення частини капіталу з національного обороту в одній країні і переміщення його в товарній або грошовій формі у виробничий процес і звернення іншої країни.

Міжнародне обіг капіталу впливає на інтернаціоналізацію виробництва, сприяє отриманню прибутку.

Кредити банків, фін органи інвестиції (в товарній і грошовій формі

Трансферти -односторонніе переклади, матеріальна допомога


8. Роль держави в сучасній світовій економіці.

Гос-во-суб'єкта управління, кот.обеспеч-ет орг-цію і функц-е всіх елементів соц-економіч.сістеми.Явл-ся єдностей-му суб'єктом, що володіє законним правом примусу-реализ-ся у вигляді системи санкцій, примен. у разі порушення законод-ва.С др.сторони гос-во виступ.как равноправ.суб'ект господарювання поряд з част.комп, оскільки в особі госпредпр-й осущ.проіз-во отд.відов товарів і послуг. Гос-во Виконуємо ряд важливих регулюючих ф-ций, кот.не можуть бути покладені на др.обществ.інстітути. 1.Правовие ф-ція -створення, розвиток, підтримка правових основ функціонування економіки. 2.Распределеніе -виділення госуд.ресурсов для організації произова товариств -х благ, регулювання внеш.еффектов.Распределеніе ресурсів: рішення верх.уровня (політіч.хар-р, концепції соц-економіч.развітія), реш.ніж.уровня (Не стратегич., а тактич-конкретизація обраних пріоритетів розвитку країни- закон про бюджет-обсяг і структура гос.доходов і розподіл цих коштів. 3.Перераспределеніе -зміна пропорцій розподілу доходів і багатий-ва в общ-ве. 4.Стабілізаціонная ф-ція -підтримання стійкості осн.параметров ек-ки (обсяг вироб -ва, зайнятості, інвестицій, ден.масси, курсу нац.вал) за рахунок гос.ресурсов.Гос-во покликане обеспеч.защіту нац.ринка від внеш.воздействій.Современ.ек-ка не може розвинувши-ся в ум- ях повній ізоляції, вона в сіст.мірохоз.связей.Поетому кризові сітуац.в странах-партнерах(война,прир.стихии,бирж.паника,отраж-ся на полож.отечеств.проіз-лей.Гос-во має вкрай ограніч.ричагі впливу на соц-економіч.і політіч.сітуацію в др.странах, тому важ.роль відведення-ся прогноз-ю мір.тенденцій і створенню спец.механізмов захисту.

9




11

10. Теорії междунар.ек.інтеграціі. Види інтеграц.об'едіненій в совр.мір.ек-ке

У теорії ек.інтеграціі виділ. ряд напрямків. Неолібералізм (1950-1960 рр. щвейцарец Вільгельм Репке та фр. Моріс Алле). Повна інтеграція - створення єдиного ринкового простору в мсшб неск. країн, функц-р-е якого осущ. на основі дії стихійних ринкових сил і свобод.конкуренціі неза. від ек.політікі гос-в і сущ. нац. і межд. правових актів. Проти втручання-ва гос-ва. Корпораціоналізм (серед.60-х амер.Сідней Рольф і Юджин Ростоу). Протилежність ринковому механізму і гос.регулирования функц-р-е ТНК здатне забезпечити інтегрування межд.ек-ки, її рац. і сбалансир. розвиток. Структуралізм (швед Гуннар Мюрдаль). Критичні до ідеї повної лібералізації движ-я товарів, кап-ла і раб.сіли в Интегрируемость просторі. Свобод.функц-р-е рин.механізма може призвести до опред.діспропорціям в розв. і розміщенні пр-ва, поглибленню неравенстра в доходах. Ек.інтеграція - глубок.процесс структурн.преобразованій, внаслідок кіт. виникає якостей-но нов.інтегрір.пространство. Схвалюють крупн.фірми, промисл. компанії, цілі галузі промисловості. Неокейнсіанство (70-і рр. амер. Річард Купер). Центр.проблема межд.ек.пространства - уберегти різноманітні вигоди шірок.междунар.ек.взаімодействія від обмежень і в той же час зберегти максимальну для кожної країни ступінь свободи. Дирижизм (голланд. Ян Тінберген) - різновид неокейнсианства. Заперечують решающ.роль в інтеграц.процессах ринкового механізму і вважають, що створення і функц-р-е междунар.ек.структур можливо на основі розробки інтегр.сторонамі загальної ек.політікі, узгодження соц.законодат-ва, коорд-ції кредитної політики .

Види інтеграц.об'едіненій. Інтеграційне об'єднання - хоз.группіровка, створена для регулир-я інтеграц.процессов між її країнами-учасницями. Мають договірно-правову базу. Осн.форми: зона вільної торгівлі, тамож.союз, ек.і валютн.союз.


наступна сторінка >>